Життя і творчість хореографа

Информация о культуре » Вклад Джона Ноймайєра в мистецтво балету » Життя і творчість хореографа

Балетмейстер Джон Ноймайер народився 24 лютого 1942 року в США. Вчився в Королівській балетній школі Лондона і потім в Королівському Данському балеті в Копенгагені, де займався у знаменитої Вери Волкової. У 1963 році в Лондоні на Джона Ноймайера звернули увагу солісти балету Штутгарту Марсия Хайде і Рей Бару, що порекомендували його Джону Кранко. У Штутгарті Ноймайер відбувся як танцівник і створив свої перші хореографічні роботи. У 1968 році Джон Ноймайер очолив Балет Франкфурту. Сенсацією стали його нові інтерпретації традиційних балетів "Лускунчик", "Ромео і Джульєта", "Дафніс і Хлоя".

Починаючи з 1973 року Джон Ноймайер очолює Гамбургський балет. Під керівництвом Джона Ноймайера трупа стала однією з ведучих в Германії і швидко завоювала міжнародне визнання. Гастролі Гамбургського балету проходили в багатьох країнах Європи, в Північній і Південній Америці, Азії. У своїх хореографічних роботах Джон Ноймайер слідує балетній традиції багатоактного спектаклю. Його маніфестом стали сучасні версії класичних "сюжетних балетів". Для своїх нових робіт він створює власні оповідні форми, що знайшли вираз в "Сазі про Короля Артура", ряд балетів на сюжети Шекспіра ("Сон в літню ніч", "Гамлет", "Отелло", Як вам це сподобається", "Вівальді, або що завгодно"), створених для Марсиі Хайде постановках на літературні сюжети ("Пані з камеліями", "Трамвай Бажання"). Одним з таких "літературних балетів" став "Пер Гюнт" на музику Альфреда Шнітке. Ця партитура була замовлена композиторові Гамбургським балетом.

У 1978 р. Джон Ноймайер заснував балетну школу при театрі. З самого початку хореографа привертали крупні, повнометражні спектаклі, зберігаючі і оновлюючі класичні традиції, що виявилося в поставлених ним оповідних балетах, таких як «Сага про Короля Артура», «Сон в літню ніч», «Гамлет», «Отелло», «Пані з камеліями» і ін.

У 1989 році під час гастролей балетної трупи Паризької опери «Сон в літню ніч» був показаний на сцені Великого театру.

У 1992 році Ноймайер став першим лауреатом «Бенуа де ла Данс».

У 1995 році в Афінах відбулася прем'єра балету Джона Ноймайера "Одіссея". У 1997 році він поставив "Сільвію" для балету Паризької опери. Американський балетний театр виконав прем'єру його балету "Getting Closer", Балет Токіо - спектакль "Пори року - кольори часу".

Великий відгук отримали здійснені Джоном Ноймайером постановки на музику симфоній Густава Малера, "Пристрастей за Матвієм" Баха, "Реквієму" Моцарта і "Месії" Генделя.Серед найбільш відомих робіт хореографа останніх років балети "Зимовий шлях", "Чайка", "Смерть у Венеції" і ін. Джон Ноймайер нагороджений орденом Федеральної Республіки Німеччина. У 2003 році він став кавалером ордена Почесного легіону. Він також є володарем численних міжнародних нагород, серед яких є і російська театральна премія "Золота маска".

У 2001 році Ноймайер переніс в Маріїнський театр в Санкт-Петербурзі балети «Весна і осінь», «Тут і зараз» і спеціально для солістів Маріїнки поставив «Звуки порожніх сторінок» на музику Альфреда Шнітке.

У грудні 2004 року балет «Сон в літню ніч» увійшов до постійного репертуару Великого.

У автора більш ніж 130 творів до недавнього часу були односторонні творчі відносини з Росією. У його вотчині - Гамбургському балеті - працювали російські солісти, але сам хореограф у нас не ставив. Лід рушив в 2001 році, коли Маріїнський театр умовив Ноймайера зробити вечір одноактних балетів, зокрема ексклюзивну постановку "Звуки порожніх сторінок", присвячену останнім дням життя Альфреда Шнітке. Ноймайер, не любитель працювати з вічно поспішаючими академічними гігантами, погодився. Спокуса зробити "Звуки ." на батьківщині його покійного друга виявився сильнішим. Репетиційний процес гальмували конфлікти з маріїнським керівництвом, та і дисципліна в знаменитій трупі, на думку гостя, залишала бажати кращого. Проте Маріїнка отримала ноймайеровський ексклюзив і дві прекрасні акторські роботи. Андріан Фадєєв із зіркістю клініциста відтворив муки вмираючого, а Ульяна Лопаткина перевтілилася в чорну ласкаву Смерть. З відходом Лопаткиной в декретну відпустку спектакль померкнув, а потім і зовсім зник з репертуару.

Еще по теме:

Первый "генетик" мира – ветхозаветный Моисей
Успехи генетики у некоторых теоретиков порождают поразительные выводы, от которых действительно может закружиться голова. Генетика, как известно, прошла свой путь от известных законов Менделя до клонирования живых существ. Так, биолог Е.Г ...

Паспорт сценически обработанного танца "Танец с пиалами"
Танец поставлен на основе движений бытовавших у юртовских татар Астраханской области в конце XIX в. начале XX в. Танец состоит из 4-х наигрышей: урам кий, кияусый, ак шатыр, чуранге. Музыкальное сопровождение: саратовская гармошка, кабал ...

Гай Плиний Старший
Гай Плиний Старший (23-79 н.э.) Был свидетелем жизни и правления нескольких императоров. Занимался общественной и административной работой. Во время извержения Везувия в 79 году, когда погибли Помпея и Геркуланум, Плиний возглавлял флот, ...

Актуально о культуре

Художественная культура


Художественная культура есть многосторонний процесс и результат эстетического преобразования сферы человеческой жизнедеятельности...

Разделы